Якось бабуся Пелегрина подарувала онучці Абілін дивного іграшкового кролика на ім'я Едвард Тюлейн. Його зробили з найтоншої порцеляни, у нього був цілий гардероб вишуканих шовкових костюмчиків і навіть золотий годинник на ланцюжку. Абілін обожнювала свого кролика, цілувала його, наряджала і щоранку заводила його годинники. А кролик нікого, крім себе, не любив. Якось Абілін із батьками вирушила в морську подорож, і кролик Едвард, впавши за борт, опинився на самому дні океану. Старий рибалка виловив його, приніс дружині. Потім кролик потрапляв у руки різних людей – добрих і злих, шляхетних і підступних. На частку Едварда випало безліч випробувань, але чим важче йому доводилося, тим швидше м'якішало його черстве серце: він навчався відповідати любов'ю на любов.