Третя повість Наріне Абrарян про кумедну дівчинку Манюню, її непосидючих друзів і колоритних родичів знову повертає нас у світ іскристого гумору, карколомних дитячих витівок і пікантних подробиць радянського побуту. Перегортаючи останню сторінку, відчуваєш легкий смуток, начебто розстаєшся з найріднішою людиною. Адже книжки Наріне Абrарян здатні творити дива — розвіювати тугу та надихати, що під силу лише справжньому мистецтву.