У серці медитації — тобто у самій її сутності — перебуває співчуття, але не звичайне, а таке, що розвивається і розширюється паралельно з мудрістю, неодмінно проявляється під час медитативних практик. Без цього важливого фундаменту всі інші практики виявляються беззмістовними. На щастя, розум можна навчити співчувати, і тоді він, уже підготовлений, перетвориться на благодатне підґрунтя для практики Великої Досконалості (Дзоґчен), яку багато хто вважає верхівкою всіх духовних практик у тибетському буддизмі. Саме завдяки практиці Великої Досконалості ми можемо досягти глибинної усвідомленості та прожити власне життя, транслюючи її у світ і впливаючи таким чином на все, що нас оточує. Мудрість і співчуття, неодмінні супутники глибинної усвідомленості, природним шляхом оселяються в наших серцях і стають основою всіх наших вчинків, що дозволяє прискорити як індивідуальний прогрес у медитації, так і прогрес колективний, щоб зрештою наблизитися до миру в усьому світі.

Його святість Далай-лама XIV вважається головним буддійським лідером нашого часу. Вождь тибетського народу у вигнанні є не тільки лауреатом Нобелівської премії миру та володарем Золотої медалі Конгресу США, а й видатним учителем, ученим та автором понад сотні книг.

Джеффрі Гопкінс — засновник та очільник Інституту тибетології Серединного шляху. Він є почесним професором тибетології у Віргінському університеті, де з 1973 року вивчав буддійські практики і тибетську мову. Упродовж 1979—1989 років був головним перекладачем лекцій Далай-лами англійською мовою; також переклав і відредагував п’ятнадцять книг, написаних за матеріалами усних виступів Його Святості Далай-лами.