Характер сучасних соціальних відносин вже давно змушує з тривогою замислюватися про можливості та перспективи нашої майбутності. «Кінець соціального», про який так наполегливо заявляють сучасні дослідники, зовсім не плід порушеної уяви або гіпердраматізація жанрового сюжету. Це та реальність, яку створює сучасна людина в гонитві за бажанням «мати», «володіти» цим світом. І в цій гонитві вона безповоротно втрачає те, що становить суть її людських відносин, її життя – зв’язок з ближнім, їх спільне спів-буття. Жадібність і ненаситний егоїзм формують нові модуси відносин, де спільність, довіра, радість, тепло спілкування стають недослідженою, неосягненою таємницею буття. У форматі такої псевдозв’язаності, тотальної залежності, тема гармонійних соціальних відносин, цілісності спів-буття людини стає одним з найбільш затребуваних дослідницьких проектів.

Теоретичне і практичне значення аналізу потенціалу співбуттєвості спрямоване на осягнення духовної природи феномена, що відкриває перспективу подолання обмежень і стереотипів матеріалізму, закладає основи якісної комплексної методології пізнання суспільства. В цілому книга розрахована на широке коло читачів, як тих, хто займається науково-дослідницькою діяльністю (вчених, викладачів, аспірантів, студентів, культурних експертів), так і тих, хто шукає відповіді на фундаментальні філософські питання щодо проблем людини і унікальності її співбуття.